Промайнули літа, 
Мов хмаринки за обрій далекий, 
І до школи стежина 
Протоптана вже до кінця. 
Ви зібралися в ключ усі, мов лелеки, 
І надією повні б'ються Ваші серця. 
Літній вечір. Зірки розсипані. 
Кожна кличе вас, мерехтить. 
Ви летіти в життя покликані, 
Вам під зорями цими жить. 
Готуйтесь до відльоту з рідного гнізда, 
В якому ви учились і зростали, 
Де вас добру і розуму навчали, 
Де вас зустріла юність золота. 
Юність ніжно обійма за плечі 
І шепоче на вушко тобі: 
Не бійся покидать гніздо лелече, 
Лети, підкоряй незвідані краї. 

Доброго дня Вам вельмишановні вчителі, дорогі батьки і учні !!! Сьогоднішній день дійсно сповнений сонячного тепла, веселих посмішок друзів. І це не дивно, адже вам, учням і вчителям, є, чому радіти. Уроки закінчилися і попереду тепле сонячне літечко, пора канікул, а для вчителів відпусток. Це все попереду… А сьогодні уся шкільна родина разом. Родина, яку об'єднує єдине,- любов і повага до школи. Дружба і злагода об'єднує усіх присутніх учнів, батьків, вчителів, і тих, хто завітав на свято порадіти разом з вами.                                                                   

Шановні діти, маленькі й дорослі. Цей день по всій нашій державі дійсно незвичайний. Адже всі, освітяни, цього дня, щороку підбиваючи підсумки своєї роботи, можуть з упевненістю сказати: "Учні! Ви - наше майбутнє, ви гідні бути кращими, адже в кожного з вас є частка з нас".                                                                                                       Останній Дзвоник. Скільки в ньому спогадів і мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі! Для одних цей день - початок веселих канікул, а для інших - бентежна мить...

Школо! Увага! Сьогодні ми започатковуємо добру традицію, я б навіть сказав певне священнодійство до участі в якому я запрошую підійти до мене

Першого вчителя, котрий зустрів сьогоднішніх випускників , багато років назад, повів їх в світлий клас, посадив за парти і провів перший в їхньому житті урок – це

_____________________________________________________, а також ту людину, котра останні роки виховувала і плекала вас як мати, обдарювала своєю увагою, ласкою і любов»ю, вчила вас науки і знання, а найголовніше намагалася вкласти в ваші серця і душі любов до всього оточуючого вас, до природи, до батьківщини, до школи, до Бога. Жінку котра підготовлювала Вас до дорослого життя – це __________________________________________

Учителі , Ви їм вказали шлях

До скарбів важливих, дорогих,

Не срібних навіть і не золотих,

Скарбів людської мудрості святих.

Ви їх учили правдиво жити,

Добро творити й злого не чинити.

Взірцем в усьому ви були для них.

Повірте: у житті їм не забути

І школу цю, і других мам своїх…

А зараз прошу підійти сюди Шановних наших випускників…

В струнких шеренгах в майбутнє, зупинивши крок,                                                                    Стоять врочисто на лінійці                                                                                                                Ті, для яких востаннє пролунає цей дзвінок.

Для них тісним стає шкільне подвір'я,

А серце щемить і болить.    

їх думки уже в майбутнім.

Яка чудова і важлива мить!

Тож, школо, вітаємо дев»ятикласників!

Сьогодні поряд з нами батьки і вчителі.

Рідні крила, неперевершена гармонія духовного єднання найрідніших сердець.

Побажаємо їм щастя.

Хай доля стелиться їм чистим полотном!

Зараз прошу вчителів узяти і простилити перед своми діточками цей рушник…

Україно! Прийми їх в майбутнє.

Всі сили і наснагу тобі нехай віддають.

Що мають, то є незабутнє,

З тобою пов'язують долю свою.

Україно! Хай лине у світ твоє слово,

Сповите працею людей.

Наша єдиная держава,

Наш рідний край,

Присвячують тобі свій кожен день.

Шановні випускники прошу вас стати на цей простелений перед Вами рушник, його Вам простилили Ваші вчителі, ваші наставники, цей рушник є символом дорослого життя, життя в котре Ви сьогодні робите перший крок…

(Випускники стають на рушник)

Друзі! Сьогодні ви вступаєте в нове життя. 
Але скільки б вам не було років, де б ви не жили, у вас завжди сильніше заб'ється серце при згадуванні своєї рідної школи. 
 
У серці твоєму зараз не страх, 
В ньому смуток терпкий оселився. 
Кришталева сльоза забриніла в очах, 
Бо прощаєшсяся з тими, з ким ріс і учився. 
Скільки років ви разом 
Жили, вчились, раділи, росли. 
Ви ж  чужі, незнайомі 
Малюками у школу прийшли. 
Потім Ви між собою дружили 
Радість була одна і біда.  
Ви навчанням і школою жили, 
Та настала прощання пора.

Літа... Літа... 
Що ж, не спиняйтеся, летіть. 
І довгі дні несіть у забуття. 
Ніщо не вічне — та перший вчитель, 
Їх перший вчитель у душі  
Жити буде все життя. 
Наймиліша, найрідніша 
Їхня зоря світанкова. 
Із усіх Ви найдорожча.

Очікуванням кожне серце б'ється, 
Надії вогник ще в очах не згас 
Директорові право надасться. 
В щасливу путь благословити вас! 

Запрошую приступити до нас директ ора школи  ___________________________________

За доброю українською традицією, матері благословляли своїх дітей у відповідальні і рішучі моменти життя іконами з покуття, тому ці образи котрі тримають ваші класні керівники, ваші шкільні мами нехай зіллють на Вас благодать Пресвятого Духа, а сам Бог з неба зішле на Вас низку рясних благословіннь.

Зараз прошу випускників стати перед цими іконими на коліна… а директора прошу  доручити мені свою правицю і разом зімною благословити сьогоднішніх випускників…

 Шановні випускники! Вперше, відчиняючи двері затишної батьківської оселі, ви ступаєте на тернистий шлях самостійного життя. Життя — не казка. Воно суворе і інколи болісне для нас. Та все-таки життя прекрасне. Нехай на цьому шляху ви зустрінете свій корабель з пурпуровими вітрилами віри, надії і любові.  В сьогоднішній день закликаю на вас Боже благословення…

Любіть життя, шануйте кожен день, 
Робіть йому коштовні подарунки 
З колосся золотого і з пісень, 
З натхнення творчого, з окриленої думки. 

Із дружби, що не губиться в роках, 
З любові, що палає, наче ватра, 
Тримайте майбуття в міцних руках. 
У вас — безсмертя наше, наше завтра!