СОДОМСЬКИЙ ГРІХ ТА ОДНОСТАТЕВІ ШЛЮБИ - ПРОВОСЛАВНИЙ ПОГЛЯД!
 Гомосексуалізм, а також гомосексуальність (грец. homois — подібний і лат. seksus — стать) — одна з форм сексуальної орієнтації людини, стан людини, яка пов'язує свою психоемоційну і сексуальну сферу із особами своєї статі.
У деяких біологічних науках, а також у сексології, ґендеристиці та інших науках про людину, гомосексуальність — одна з трьох основних категорій, що визначають сексуальну орієнтацію, нарівні з бісексуальністю та гетеросексуальністю. У соціології та культурології гомосексуальність — чинник формування субкультурної ідентичності сексуальних меншин.
У широкому розумінні гомосексуальність людини — один із різновидів сексуальності, складовими якої є гомосексуальна орієнтація (сексуальний потяг до осіб своєї статі), гомосексуальна ідентичність (усвідомлення себе як особи гомосексуальної орієнтації) та гомосексуальна поведінка (сексуальна практика з особами своєї статі). У вузькому смислі термін «гомосексуальність» використовують для емоційного, романтичного, еротичного або сексуального потягу виключно до осіб своєї статі. Відповідно, гомосексуалами називають чоловіків та жінок, котрих протягом тривалого часу приваблюють у сексуальному плані переважно особи однієї з ними статі.
Деякі психологи розрізнюють гомосексуальність «ядерну» (що викликана особливим типом функціонування центрів, котрі регулюють статеву поведінку), транзиторну та замісну (котрі мають перехідний характер і викликані ситуативно), а також невротичну (у випадках, коли реалізація гетеросексуальної активності блокується із психологічних причин)
Природа гомосексуальних стосунків є темою, вивченням якої займаються різні галузі природних і гуманітарних наук: від генетики і медицини до психології, гендерної теорії і філософії. Таким чином, питання, що таке гомосексуальність і які її передумови, є багатогранним. Гомосексуальність розглядають і з точки зору тлумачення її культурами різних народів, і в контексті історичного моменту. Важливою тенденцією є аналіз гомосексуальності в політичному розумінні цього терміну як приналежності до певної соціально-активної частини населення, яка усвідомлює свої потреби і відстоює власні права. Гомосексуальність також вивчається з точки зору природних, біологічних передумов і проявів. Кожен з вищезгаданих напрямів вивчення гомосексуальності бере до уваги окремі важливі елементи, які разом складають цілісну картину цього явища, і, в той же час, руйнують міфологію і стереотипи навколо нього.
Завдяки дослідженням у деяких вчених у західному світі виникла гіпотеза про неприпустимість відношення до лесбійок і геїв як до аномалії і відхилення. Одним з найперших і відомих досліджень, яке вказало на масштаби і поширеність гомосексуальної поведінки і почуттів в суспільстві, було дослідження Альфреда Кінсі проведене в США у 1930–1950 рр.
Одними з перших гомосексуальною поведінкою серед різних народів зацікавилися еволюційні біологи. Адже гомосексуальність часто вважають протиприродною у зв'язку з неможливістю дітородіння в таких стосунках. Відповідно, геїв і лесбійок вважали і вважають індивідами, які не сприяють виживанню і продовженню людського роду. Проте в результаті тривалих досліджень і дискусій деякі вчені переконалися в позитивній ролі, яку грає гомомосексуальність в процесі розвитку людства і еволюції. Дослідники прийшли до висновку, що за деяких умов гомосексуальна поведінка вписується у загальну стратегію виживання видів: гомосексуальні та репродуктивно неактивні особини здійснюють спільну популяційну стратегію, спрямовану на виховання потомства, охорону території, встановлення статусно-ієрархічних відносин та ін.
Чоловіки і жінки, що мають гомосексуальні стосунки, існували завжди. Гомосексуальні члени сім'ї виконували важливі функції, а подекуди гомосексуальна поведінка заохочувалася або була обов'язковою. Так, серед багатьох народів на різних континентах у минулому і досі гомосексуальні стосунки вважаються важливими для передачі досвіду і емоційної підтримки, однієї з шлюбних можливостей для об'єднання сімей і зміцнення їхніх соціальних позицій. Серед різних народів чоловіки-гомосексуали і жінки-лесбійки, будучи бездітними, допомагали батькам і родичам у вихованні молодших дітей і відігравали важливу роль в забезпеченні добробуту сім'ї. Також вони присвячували свій життєвий шлях релігійному, культурному і політичному розвитку суспільства. Прибічники пояснення гомосексуальності з точки зору еволюційної теорії вважають гомосексуальність «стратегією виживання, а не стратегією відтворення».
Втім, існують деякі складності у з'ясуванні механізмів походження гомосексуальності. Дослідження проявів гомосексуальності у тварин та людини, здійснені у межах різних наук та наукових підходів, показали, що формування гомосексуальної орієнтації не можна визначити як щось однозначно спричинене, не існує жодного дослідження, яке довело існування якоїсь єдиної детермінованої причини гомосексуальності. Це зумовило появу різних гіпотез та теорій походження гомосексуальності. Загалом їх можна розподілити між двома опозиціями: природа проти психологічного формування та есенціалізм проти конструктивізму. Щодо механізмів походження гомосексуальності, то їх зазвичай розглядають у контексті двох блоків — біологічного та психологічного.
Я би хотів, розглянути це питання з точки зору релігії. Адже спостерігаючи за навколишнім середовищем, мені як священнику і монаху, досить незрозумілі подібні відносини, а тим більше виховання в таких сім’ях усиновлених дітей. Сучасний світ досить гостро став перед цією проблемою, вивченням цієї проблеми зацікавилися науковці, політики, психологи, але про цю проблему увесь час говорить Церква. Сучасний світ пірнув в болото цих збочених страстей, подібно до Біблійних міст Содому і Гоммори. Тому, якщо виражатися біблійною мовою цей гріх називається – содомським.
Ставлення Бога до протиприродніх одностатевих відносин вперше в Біблії виражена в історії міст Содому і Гоморри, які "... понесли кару вічного вогню, і поставлені в приклад" (Послання Юди 1:7).
Як пише Святе Письмо, "люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом" (Буття 13:13), і "... що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий" (Буття 18:20 ). І коли Господь вирішив знищити ці міста, "Авраам сказав: Нехай не палає гнів Господа, і нехай я скажу ще раз: можливо, знайдеться там десять праведників ? Він сказав: не знищу заради десяти" (Буття 18:32 ). Але, на жаль, не було там навіть десяти праведних людей, крім Лота, бо всі "... від молодого до старого, увесь народ з усіх кінців міста" (Буття 19:4), були вражені протиприродним пороком. " І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки та огню, від Господа з неба." (Буття 19:24), повністю знищивши людей, "які чинили гордовито, явно робили зло, і поставив їх в приклад нащадкам" (Третя книга Макавеїв 2:5 ).
Ці події розвивалися так: "І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий, зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем. І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим? Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є? Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл. Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять! І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там! І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти! І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця. " (Бут.18 :20-33).
"І прибули обидва Янголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі, та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.
А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони. Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім. І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!
І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою, і сказав: Браття мої, не чиніть лихого! Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби… Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.
А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу. І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця, бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.
І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун. А коли зійшла світова зірниця, то Янголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.
А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.
А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи! Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру. Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.
І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав. Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.
Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару. І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!…
І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім. І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки… І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот."(Буття 19:1-29).
Пізніше, вводячи євреїв в "Землю обітовану", Бог попереджав: "А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!" (Левит 20:13), потім Він ще раз підкреслює: "І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і бридкі пере Мною вони стали." (Левит 20:23).
Про Содом і Гоморру в негативному контексті згадується у пророків Ісайї (Іс. 1:9-10, Іс. 3:9, Іс. 13:19), Єремії (Іер.23: 14, Іер.19: 18, Єр . 50:40, Плач. 4:6), Єзекіїль (Єз. 16:46-56), Амоса (Ам. 4:11) і Софонія (Соф.2-9).
Якщо в словах пророка Єремії: "А в їрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся… Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора" (Єремія 23:14), помінявши деякі слова: "А у властях багатьох християнських держав Я бачу гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся… Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора", то вийде констатація сучасних звичаїв!
Не раз доводилося читати твердження апологетів мужолозтва і лесбіянства про те, що причина Божого гніву на содомлян і гоморрян не їх протиприродні потяги, а у ... негостинності і взагалі їх злий норов. На що їм можна привести слова св. апостола Іуди (не Іскаріота): "Як Содом і Гоморра та міста навколо, подібно до них перелюбствували та ходили за іншою плоттю, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад ..." (Послання Юди. 1:7), ясно підтверджують справжню причину знищення міст - поширення в них протиприродних статевих відносин в поєднанні з блудом. Вираз за "іншою плоттю" не слід розуміти, як гетеросексуальні зв'язки, тому як "перелюб та ходили за іншою плоттю" - виглядало б як тавтологія - "масло масляне".
Це підтверджують і слова св. апостола Петра: "... і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклад для майбутніх безбожників, а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні"(Друге соборне послання апостола Петра. 2:6-8).
Святий апостол Павло так пояснював причину виникнення сексуальних збочень у людей:
"бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке."(Послання Римлянам 1:21-32)
Схоже, маятник історії гойднувся глибоко назад: " Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке." (Рим. 19:32). Як актуальні ці слова, сказані 2000 років тому! Голландія, Данія, США, Канада, ПАР, Іспанія, Великобританія ... яка країна наступна узаконить содомські шлюби?
" Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники," (Перше послання до Коринтян 6:9).
І пам'ятайте: "Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно виконує; знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців, розпусників,мужоложців, розбійників, ошуканців, кривоприсяжників і для всього іншого, що противиться здоровому навчанню, за доброю вісткою слави блаженного Бога, яка мені була довірена."(Перше послання до Тимофія 1:8-11).
Коли ми читаємо ці слова апостола, у нас мимоволі виникає думка, що йдеться про нечестя нашого часу.
І дійсно, одним із розповсюджених пороків сучасного людства є содомський гріх і лесбіянство, які перейшли в одностатеві шлюби. Ці пороки притаманні людям у всі часи, але не такою мірою як тепер. Люди грішили цим нечестям, але їх викривала совість, і вони знали, що це - гріх. Сьогодні це зло значна частина людства не вважає злом, а - природним явищем. Доказом цього є визнання деякими державами одностатевих шлюбів. Якщо країна закріплює законом одностатеві шлюби, це означає, що порок став настільки розповсюдженим, що держава неспроможна боротися з ним. Її меч, що карає зло, притупився настільки, що влада виявилася безсилою в боротьбі з цим нечестям - зло перемогло. Були часи, і ми їх пам'ятаємо, коли держава карала за содомський гріх. Тепер же із карних кодексів майже у всіх країнах вилучено статтю про покарання за це протиприродне явище.
Моральне падіння сучасного суспільства поглиблюється ще й тим, що деякі протестантські Церкви благословляють одностатеві шлюби. Вони не вважають їх перешкодою для пастирського служіння. На Заході йде боротьба в протестантських Церквах за і проти одностатевих шлюбів у середовищі священнослужителів - пасторів і навіть єпископів.
Як же ставиться до одностатевих шлюбів, до содомського гріха, до лесбіянства Православна Церква? Православна Церква однозначно за¬суджує це явище як гріх проти Бога і проти людської природи. Вона непохитно стоїть на камені заповідей Божих. Церква не може зло називати добром, а темряву - світлом. До другого пришестя Христового вона буде засуджувати і боротися з цим гріхом. І жодні мирські сили не подолають її у відстоюванні правди Божої.
А як діє Господь Бог стосовно содомського гріха і всіх видів цього нечестя? І взагалі чому це явище називається содомським гріхом? Воно називається так тому, що було розповсюджене в Содомі і Гоморрі, де не знайшлося і десяти чоловік, крім Лота, його дружини і двох дочок, які не страждали на цей гріх. Господь покарав жителів цих міст. Він пролив з неба на Содом і Гоморру дощем сірку і вогонь "і знищив міста ці і всю околицю цю, і всіх жителів міст цих, і всі рослини землі тієї" (Бут. 19, 24 - 25). На цьому місці тепер знаходиться Мертве море, в якому і дотепер немає нічого живого. Так Господь покарав жителів і всю природу цієї місцевості за таке нечестя. Згадаємо і наш Чорнобиль. Це теж - покарання за гріхи безбожної влади. Господь Ісус Христос порівнював з покаранням Содома і Гоморри інші міста, які не прийняли Його проповіді і не покаялися. Він сказав: 'Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо!.. І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Содомі сталися чудеса, які явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня. Але кажу вам, що землі Содомській відрадніше буде в день судний, ніж тобі" (Мф. 11, 21 -24).
За содомський гріх Господь карає людей і в наш час. Апостол Павло каже, що ті люди, які мають протиприродні статеві стосунки, "одержують в собі самих належну відплату за свій блуд" (Рим. 1, 27). Такою відплатою за нечестя є СНІД, що є великою загрозою для світу, у тому числі й для України. Медицина засвідчує, що ця хвороба розповсюджується, образно кажучи, семимильними кроками. Від СНІДу помирає молоде покоління. Сучасні медики б'ють на сполох, вони стверджують, що хвороба поширюється двома способами: через позашлюбні статеві стосунки та через шприци, які використовують наркомани. Але найчастіше молодь хворіє на СНІД через позашлюбні статеві стосунки, особливо через содомський гріх.
Одностатеві шлюби, статеве збочення і як наслідок цього захворювання на СНІД призводять до швидкого скорочення кількості населення в європейських країнах, у тому числі й в Україні.
У земному житті за содомський гріх Господь карає грішників хворобою СНІД, яка назавжди залишається в організмі грішника. Але трагічність цього нездорового способу життя полягає ще й в тому, що ці люди не успадкують Царства Небесного, бо вони своїм гріхом засуджують самі себе на вічні страждання після смерті. Апостол Павло каже: "Не обманюйте самі себе... мужоложці Царства Божого не успадкують" (І Кор. 6, 9).
Усвідомлюючи небезпеку швидкого розповсюдження СНІДу, суспільство починає боротися з цією хворобою: створюються громадські фонди, пропонуються захисні засоби в позашлюбних статевих стосунках. Усі ці заходи, може, й потрібні, але не достатні. Чому? Ведеться боротьба з наслідками гріха, але не з його причиною. Церква закликає людей, а насамперед християн, боротися в самих собі з такими гріхами, як блуд, перелюбство, мужолозтво, пияцтво, наркоманія. Християни, які страждають від цих пороків, за словами апостола Павла, Царства Божого не успадкують. А це дуже страшний вирок!
Який же вихід із такого тяжкого становища? Господь Ісус Христос сказав, що без Нього ми нічого не можемо зробити. Те, що неможливе для людини, можливе для Бога. Син Божий для того і прийшов у світ і став людиною, щоб спасти людей від гріха, у тому числі і від гріха позашлюбних статевих стосунків. Батьки і близькі повинні щиро молитися, щоб Господь Своєю Божественною благодаттю допоміг їхнім дітям визволитися від цього гріха. Так молилася Моніка за свого сина Августина, який потім став святим. Будучи юнаком, він упав у безодню гріхів, у тому числі і протиприродних. Але щира молитва матері підняла його із цієї безодні.
Крім того, грішники, які страждають на цей порок, повинні усвідомити тяжкість його і покаятися. Це зробити дуже нелегко, але треба! Господь, Який хоче, щоб усі люди спаслися, не відверне Свого лиця від людини, яка звертається до Нього по допомогу. Такого не може бути, щоб людина зверталася до Христа Спасителя, а Він відкинув її. Він для того і прийшов у світ, щоб спасти грішників, тому ми й повинні звертатися до Нього у цій біді.
Досить важливе це питання для сьогодення ще й тому, що зараз створюється багато одностатевих сімей, більшість таких сімей хочуть виховувати дитину, але, так як в одностатевих відносинах дітей бути не може, вони вдаються до іншого виходу – усиновлюють сиріт. І це не припустимо!!! Наше суспільство не повинне допустити, щоб діти-сироти виховувалися в таких сім’ях. Адже яке зерно буде закладене в дитину, такий і плід з нього проросте. Слід задуматися. Що нас чекає скоро такаж участь, як Біблійних міст Содому і Гоморри. Схаменімося, покаймося в своїх блуд одіяннях встаньмо на ноги і не допустімо такого падіння моральних цінностей! Уявімо яка за це чекає відплата! Щоб не говорили науковці, політики та ін., знаймо, що Бог проти цього, хто провадить життя в Бозі, той теж має святий свій обов’язок протистояти цьому. Доля нашої країни і нашого народу в наших руках. Не гнівімо Бога!!! Браття, кайтеся!!! Час бо наблизився…
Закликаю всіх не байдужих вознести свої молитви до Бога, щоб подолати цю мерзоту, яка спідкала і наш народ. Пам’ятаймо, що якщо Бог знайде хочаб десять праведників, то може помилувати цілий народ… Любі мої, тож не допустімо цієї критичної точки, спасаймося в Бозі!!!
Христос посеред нас!!!
Намісник монастиря о.Діонісій (Васильєв)
|
