Родился в Никомедии в семье знатного язычника и получил имя Пантолеон. Его мать Еввула была христианкой и воспитывала сына в своей вере, но умерла, когда Пантолеон был в отроческом возрасте. Его отец отдал сына в языческую школу, а затем поручил знаменитому врачу Евфросину для изучения Пантолеоном врачебного искусства. Вскоре о нём услышал римский император Максимиан, пожелавший видеть Пантелеимона при своём дворе.
Він постає перед нами то сердитим – білобородим, повелителем дощів, грому та блискавки, який їде на колісниці по небу і карає грішників. Водночас він щедрий, милостивий, люблячий. Його молитви мають силу повертати людей до земного життя.
Свята великомучениця Євфимія всехвальна була дочкою християн — сенатора Філофрона та Феодосії. Вона постраждала за Христа в м. Халкідоні, розташованому на березі Босфору, напроти Константинополя, близько 304 року. Халкідонський правитель Пріск розіслав наказ усім жителям Халкидона і його околиць з'явитися на язичницьке свято поклонитися і принести жертву ідолу Арея, погрожуючи великими муками тому, хто не виконає наказу. Під час цього нечестивого святкування 49 християн ховалися в одному будинку, де таємно здійснювали Божественну службу Істинного Бога.
Святитель Андрій, архієпископ Критський, народився в місті Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він отримав дар мови і почав говорити. З того часу юнак почав посилено вивчати Святе Писання і Богословські науки.
Преподобний Самсон Странноприємець — зразок істинного християнського милосердя, живої і дієвої любові до людей, яка доходить до повного самозречення.
Святий Самсон народився в Римі в багатій і знатній родині. Він отримав хорошу освіту, особливо ґрунтовно вивчив лікарське мистецтво і використовував його для того, щоб лікувати безкоштовно, переважно убогих і жебраків. Розуміючи, що справи благодійності можна здійснювати тільки при християнському вихованні душі, преподобний Самсон старанно займався читанням Священного Писання, багато молився.
14 липня 2011 р. виповнюється 16 років з дня упокоєння Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка), видатного церковного діяча, колишнього правозахисника і політв'язня. З благословення патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Денисенка) на могилі спочилого Патріарха було відслужено заупокійну панахиду. Богослужіння очолив насельник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архімандрит Лаврентій (Живчик) у співслужінні монастирської братії. Духовні піснеспіви виконував кліросний хор чернечої обителі.
У слові до присутніх отець-архімандрит закликав усіх до спільної молитви за душу спочилого у Бозі.
Нагадаємо, що Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Романюк) похований біля стін собору св. Софії 18 липня 1995 р. в Києві. Тогочасна влада заборонили ховати тіло патріарха на території Софії Київської – історико-культурного заповідника. Коли похорони вже закінчувалися, "наводити лад" прибули сотні бійців київського ОМОНу і міліціонерів. Закінчилось усе побоїщем, в якому постраждали десятки прихожан, священики, а також самі співробітники правоохоронних органів. Цей вівторок в новітній історії незалежної України назвали "чорним".